"14 пунктів"
Національна молодіжна рада України звертається до політичних партій, що балотуватимуться у парламент, із пропозицією включити "14 пунктів" частково або у повному обсязі до своїх передвиборчих програм для урахування інтересів молодих українців для додаткової мотивації участі молоді на виборах!
Національна молодіжна рада України (далі - НМРУ) прагне до створення в Україні середовища, в якому права кожної молодої людини будуть дотримані та всі молоді люди матимуть рівні можливості для того, щоб у повній мірі розкрити свій потенціал у професійній та особистій сфері. І, щоб розпочати процес наближення до таких умов, НМРУ розробила Рекомендації до Стратегії розвитку державної молодіжної політики на період до 2030 року "14 пунктів" та займається їх адвокацією на всіх рівнях.

У зв'язку з позачерговими виборами до Верховної ради України, Національна молодіжна рада України звертається до політичних партій, що балотуватимуться у парламент, із пропозицією включити "14 пунктів" частково або у повному обсязі до своїх передвиборчих програм для урахування інтересів молодих українців.

Молодіжний компонент у програмах партій, що вже були оприлюднені, якщо і присутній, то лише опосередковано. Саме тому Національна молодіжна рада України пропонує політичним силам свою експертизу в галузі законодавства, що стосується молоді.

Рекомендації НМРУ "14 пунктів" розроблені з урахуванням міжнародного досвіду та у співпраці з міжнародними експертами, залученням представників молодіжних громадських організацій, грунтуючись на цінностях демократії та верховенства права, враховуючи особливості українського законодавства. Частина рекомендацій була розроблена членами українських молодіжних організацій та профільними експертами в ході триденної стратегічної сесії у Києві, після цього того протягом місяця документ було відкрито для онлайн обговорення, офлайн обговорення також пройшло у 15 регіонах України. Це зробило документ більш репрезентативним, врахувавши думку всієї молоді, а не лише членських організацій Національної молодіжної ради України.

Хочеш постер з #14Пунктів рекоммендацій НМРУ?
Ми надішлемо тобі!

ОТРИМАЙ ПОСТЕРИ "ГОЛОСУЙ" ТА РОЗВІСЬ В СВОЄМУ МІСТІ! ДОПОМОЖИ ПІДНЯТИ РІВЕНЬ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ ТВОГО МІСТА!
Приєднуйся до онлайн кампанії НМРУ з популяризації #14Пунктів!

Протягом наступних двох тижнів ми розказуватимемо про пункти рекомендації до стратегії, які можна просувати не перешкоджаючи діяльності твоєї організації. Це win-win ситуація, яка вимагає трохи більше зусиль ніж звичайна діяльність, але яка може спричинити довгострокові зміни в українському суспільстві. Адвокація кожної організації підсилює національне прагнення утвердити ці рекомендації. Чим більше підтримки ми покажемо разом, тим більші шанси на те, що Міністерство Молоді та Спорту затвердить документ.

Зніми відео про той пункт, який підтримуєш та ми запостимо твоє звернення тут!
1. УЧАСТЬ МОЛОДІ У ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
  • Перегляд норм та правил, що регулюють молодіжні проекти, які реалізуються через Державну казначейську службу України;

  • Збільшення видатків, що розраховані на молодіжні питання в бюджеті Міністерства молоді та спорту України для спільної ефективної реалізації програм із громадськими організаціями на рівні партнерства;

  • Напрацювання гнучкого механізму адміністрування коштів волонтерськими організаціями. Запровадження механізму підтримки адміністративних видатків для молодіжних працівників в інститутах громадянського суспільства, що керуються молоддю. Реформування механізму перерозподілу коштів між статтями витрат, залежно від потреб організаторів на їх банківських рахунках;

  • Перегляд Типового положення про створення Молодіжних консультативно-дорадчих органів (МКДО) на обласному та місцевому рівнях для залучення молоді до процесу прийняття рішень на рівні партнерства, а не консультування. Для того щоб молодь на національному та локальному рівнях мала реальні важелі впливу на прийняття рішень з питань молодіжної політики, здійснювала контроль за планом виконання молодіжних програм і мала можливість розробляти та пропонувати нормативні акти за принципом субсидіарності. Ці важелі впливу повинні бути розроблені профільними інституціями спільно з представниками інституцій громадянського суспільства та Національної молодіжної ради України та її членів;

  • Забезпечення рівного доступ усіх молодіжних організацій та спілок до ресурсів на всіх рівнях, а також спростити механізм адміністрування муніципальних бюджетів для підтримки громадських організацій, що направлені на муніципальний рівень та забезпечення державних субвенцій, змін до бюджетного кодексу на реалізацію програм на муніципальному рівні;

  • Проведення просвітницької роботи про можливості участі молоді у громадському житті: викладання громадянської освіти у навчальних закладах, інформаційні кампанії щодо висвітлення інструментів взаємодії молоді з владою на національному, регіональному та місцевому рівнях;

  • Визначення молоді пріоритетом Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), який було створено для прискорення соціально-економічного розвитку регіонів України та можливостей започаткувати в Україні фінансування проектів регіонального розвитку на конкурсній основі та відповідно до регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації;

  • Забезпечення субвенцій у розмірі еквіваленту 1 млн. євро на рік на проведення всеукраїнських та міжнародних заходів в рамках конкурсу Молодіжна столиця України, пропонуєтьсяу містах, що отримуватимуть статус Молодіжної столиці для проведення в них молодіжних заходів.
2. ЗАЛУЧЕННЯ ДО ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ
  • Широке впровадження політичної освіти серед молоді в рамках розвитку неформальної освіти і з залученням до цього процесу молодіжних громадських організацій, зокрема в молодіжних організацій/крил політичних партій. Такі освітні програми не мають підтримувати жодну з політичних сил або ідеологій, а лише давати загальні знання щодо політичного процесу;

  • Внесення змін до Закону України "Про громадські об'єднання", Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації", Закон України "Про фінансування політичних партій" для розширення можливостей організацій, що займаються впровадженням політичної освіти;

  • Введення політології у шкільну програму як окремого обов'язкового предмету, або викладання основ політичної грамотності у рамках правознавства чи історії. Політичні науки також можуть бути запроваджені у якості факультативних занять, у вигляді дискусійних клубів, факультативів або дебатних клубів.

  • Напрацювання законодавчої бази для діяльності молодіжних організацій політичного спрямування, що повинно включати визначення молодіжних політичних організацій та базу їх фінансування (що може забезпечуватись з Фонду для фінансування політичних партій або молодіжних громадських організацій);

  • Визнання політичних молодіжних організації крилами політичних партій, та їх реєстрація відповідним чином;

  • Впровадження квоти для молоді у партійних списках та створення при політичних партіях молодіжного дорадчого органу, що подає на розгляд партії законопроекти, які стосуються молодіжної сфери;

  • Внесення змін у Конституцію України для надання права голосу на виборах з 16 років;
3. БЕЗПЕКА ТА ЕКОЛОГІЯ

  • Зміцнення потенціалу молодіжних організацій, які займаються питаннями миру, безпеки, гуманітарною діяльністю і екологічними проблемами, а також зміцнення потенціалу інституцій, що взаємодіють з молоддю у цих питаннях та розвивають міжособистісні контакти;
  • Імплементація резолюцій ООН 2250 та 2419 в Україні та формування ефективного Національного плану дій щодо впровадження цих документів;

  • Створення Плану дій з впровадження Цілей Сталого Розвитку ООН та механізму підтримки його реалізації на рівні різних відомств;

  • Розробка плану дій для досягнення цілей Паризької Угоди зі зміни клімату, поступова відмова від використання викопного палива та повний перехід на відновлювану енергетику до 2050 року для зменшення наслідків від неконтрольованої зміни клімату;

  • Запровадження європейських директив з моніторингу стану навколишнього середовища та контролю викидів від промислових підприємств, надання вільного доступу до інформації про стан довкілля та можливість участі в прийнятті рішень стосовно будівництва і діяльності небезпечних промислових об'єктів.

    Безпека та еклогія
    4. ФОРМАЛЬНА ТА НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА

    Запровадження системи анонімного оцінювання якості викладання у закладах освіти для покращення надання освітніх послуг у вищих та середньо-профільних навчальних закладах;

    Створення незалежних анонімних механізмів, коли кожен учень або студент може повідомити про факт корупції у своєму навчальному закладі для ліквідації будь-яких корупційних проявів у сфері освіти;

    Запровадження автономізованої системи VET - Vacational Educational Training шляхом внесення змін до ЗУ "Професійно-технічну освіту";

    Запровадження механізму реєстрації органів студентського самоврядування в організації студентського самоврядування. Реформування професійно-технічної освіти в Україні для втілення гарантованого Законом України "Про соціальне становлення молоді" першого робочого місця із прив'язкою до державного замовлення у відповідності до ринкових потреб;

    Визнання неформальної освіти в Україні та визначення її практичних механізмів через внесення змін до Закону України «Про освіту»;

    Розробка системи, за якої курси неформальної освіти обов'язково беруться до уваги роботодавцем та відмічаються у трудовій книжці, або її аналозі;

    Створення системи та партисипативного інституту, що займатиметься аналізом та верифікацією неформальних освітніх програм, а також підтримкою процесу їх розробки. Така інституція може верифікувати систему неформальної освіти з можливістю підтвердження проходження всіх неформальних освітніх програм, видачею офіційних "книг неформальної освіти", до яких може вноситись інформація про відвідування тренінгів, курсів та семінарів;

    Створення та впровадження на національному рівні навчальної програми для представників неформальної освіти та робочих груп, що оцінюють її ефективність;

    Розробка інформаційно-просвітницьких кампаній на національному, регіональному та місцевому рівнях, які будуть спрямовані на поширення й розвиток неформальної освіти та залучення до неї громадських організацій;

    Застосування механізму оцінки якості впровадження неформальної освіти Європейського молодіжного форуму.
    5. ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ
    • Ліквідація всіх форм дискримінації відносно молодих жінок та дівчат в Україні;

    • Імплементація на державному рівні Стамбульської конвенції та CEDAW та формування ефективного Національного плану дій щодо впровадження цих документів;

    • Розробка та удосконалення державних стратегій, що направлені на дотримання законів, що гарантують гендерну рівність та розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчат на всіх рівнях;

    • Затвердження квот для жінок на керівних посадах відомств та інституцій, що займаються молодіжною політикою, а також працюють у громадському секторі та урівняння доходів чоловіків і жінок, що працюють на аналогічних посадах у відповідних закладах;

    • Розробка державних програм підтримки для молодих жінок, що починають своє становлення у якості молодих спеціалістів або поновлюються на роботі після декретної відпустки;

    • Запровадження на державному рівні програми щодо припинення гендерно зумовленого насильства, особливо відносно жінок, що потерпають від збройного конфлікту.

    6. ІНКЛЮЗІЯ ТА ПРАВА ЛЮДИНИ
    • Просвітницька діяльність для боротьби з дискримінацією і стигмою відносно вразливих груп молоді;

    • Підтримка на державному рівні молодіжних організацій діяльність яких спрямована на підвищення рівня толерантності, запобігання конфліктів, а також розвиток міжкультурного та міжрелігійного діалогу;

    • Створення і розширення можливостей для контролю пропаганди в противагу ідеям насильства, екстремізму і радикалізації;

    • Зниження рівня нетерпимості певних груп українців до представників інших конфесій через скасування у школах факультативного курсу "Основи християнської етики";

    • Впровадження у школах факультативних курсів "Філософія, етика, мораль", "Релігієзнавство", "Права людини", "Гендерна рівність і толерантність", "Конфліктологія і побудова миру";

    • Обладнання всіх навчальних закладів у містах і громадах та підготовка спеціалістів для того, щоб навчати дітей та молодь з усіх груп, що можуть зазнавати дискримінації;

    • Розробка Міністерством освіти і науки України факультативу для спеціалістів, які в своїй освітній діяльності можуть зіштовхнутись з молоддю, що практикують ризиковану поведінку;

    • Створення ефективного державного моніторингового механізму для контролю законодавства, що стосується інклюзії, задля вирішення проблеми недотримання будівельних норм, або імітації найму на роботу людей з інвалідністю для виконання квот, впроваджених відповідними законами;

    • Застосування принципу універсального дизайну та архітектурної доступності при плануванні архітектурних планів муніципалітетів, побудови всіх споруд за кошти платників податків із урахуванням рекомендацій щодо інклюзивності простору для життя;

    • Залучення представників громадянського суспільства для просування політики інклюзії, так молодіжні громадські організації можуть проводити роботу щодо спрощенням мови, проводити аудит доступності інфраструктури для людей з інвалідністю, впроваджувати неформальні освітні програми, направлені на підвищення поваги до законності та терпимості у соціумі.
    7. ЗДОРОВ'Я МОЛОДІ

    Забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров'я всіх громадян, враховуючи молодь, та надання доступу до якісних медико-санітарних послуг і до безпечних, ефективних, якісних і недорогих основних лікарських засобів і вакцин для всіх груп молоді;

    Надання молодим людям загального доступу до послуг з охорони сексуального та репродуктивного здоров'я, включаючи послуги з планування сім'ї, інформування та просвіту щодо сексуального здоров'я у закладах освіти, а також урахування питань охорони репродуктивного здоров'я молоді у державних стратегіях і програмах;

    Впровадження орієнтованих на молодь послуг в області психічного здоров'я, через створення можливостей для молоді звернення до спеціалістів чи користування сервісами, орієнтованими на питання ментального здоров'я;

    Розробка державної програми для молоді, що включатиме в себе інформування про необхідність підтримки свого психічного здоров'я, розширення доступу до сервісів психічного здоров'я через створення карти клінік, до яких молоді люди можуть звернутись;

    Відкриття державної гарячої телефонної лінії для молоді, яка потребує невідкладної психологічної допомоги;

    Надання підтримки громадським організаціям та благодійним фондам, що опікуються проблемами ментального здоров'я молоді для розширення своєї діяльності.
    It is necessary to choose a visual aid that is appropriate for the material and audience.
    8. МОЛОДІЖНЕ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ І ПІДПРИЄМНИЦТВО

    Створення якісної системи кар'єрного консультування на державному рівні, для підвищення кількість працевлаштованої молоді;

    Створення системи заохочення роботодавців у прийнятті на роботу молодих людей, що потребують соціального включення (людей з інвалідністю, випускників інтернатних закладів, наркозалежної молоді та інших вразливих груп);

    Створення системи заохочення для бізнесу у співпраці з навчальними закладами для організації стажувань;

    Запровадження дуальної освіти в Україні;

    Внесення змін до податкового кодексу України для зменшення податкового навантаження на бізнес, дружній до молоді та бізнес, що ведеться молодими підприємцями;

    Розробка механізму державної підтримки молодіжного підприємництва на етапі створення бізнесу;

    Спрощення процедури реєстрації бізнесу, розширення можливостей для ведення підприємницької діяльності онлайн за допомогою електронного підпису;

    Створення та фінансування державою системи локальних бізнес-інкубаторів в громадах;
    9. ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
    • Створення інфраструктури для рівного доступу до інтернету та усієї онлайн-інформації у всіх регіонах та населених пунктах України, розбудова інфраструктури зв'язку інтернету для молоді в місцях надання послуг та освітніх закладах;

    • Створення онлайн-ресурсу інформації для молоді, що збирає та публікує молодіжну інформаціюта передбачення відповідного фінансового ресурсу на його розвиток;

    • Створення при Кабінеті Міністрів України робочої групу з представників громадянського суспільства, що буде контролювати достовірність інформації, що розповсюджується у каналах, направлених на молодь та кросекторальну платформу для комунікації між структурами, які інформують молодь та надають послуги молодим українцям;

    • Проведення широкого громадського обговорення для напрацювання плану дій по імплементації Європейської молодіжної інформаційної хартії усіма інституціями, які надають соціальні послуги молоді в Україні.

    10. МОБІЛЬНІСТЬ І КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ

    • Залучення молоді з маленьких міст та об'єднаних територіальних громад до молодіжних активностей направленних на мобільність через неформальну освіту;

    • Розвиток платформи молодіжної інформації Євродеск на муніципальному рівні, інформаційні точки проекту можуть бути інтегровані в систему молодіжної інфраструктури, системи освіти та мережі опорних шкіл;

    • Створення програми регіональних обмінів в Україні та розширення співпраці з різними країнами для розвитку міжнародних обмінів, через їх прозоре фінансування;
    • Приєднання України до некомерційної програми «Еразмус+», що реалізується Європейським Союзом задля розвитку мобільності молоді та розширення культурних зв'язків. Важливо, щоб у рамках програми Україна могла приймати міжнародних гостей, створюючи цікаві можливості та програми для студентів з інших країн;

    • Підтримка платформи з співпраці муніципалітетів на міжнародному рівні, запровадження нових видів співробітництва у питаннях розвитку міст та обміну досвідом між містами-побратимами;

    • Запровадження державного фінансування програми молодіжний делегат Організації Об'єднаних Націй на державному рівні, та впровадження досвіду, здобутого делегатами ООН на муніципальному рівні в Україні.

    11. МОЛОДІЖНА РОБОТА ТА ВОЛОНТЕРСТВО
    • Прийняття на законодавчому рівні різних форм молодіжної роботи, що реалізується на базі громадських молодіжних організацій, молодіжних центрів, благодійних організацій та фондів, соціальних служб та закладів освіти;

    • Залучення неурядових, некомерційних та волонтерських організацій, на базі яких реалізують молодіжні проекти для молоді та із залученням молоді до процесу розробки та впровадження молодіжної роботи. Фінансова база для організації та розвитку молодіжної роботи має бути надана державою;

    • Визнання молодіжної роботи на державному рівні, при цьому молодіжними працівниками мають визнаватися робітники молодіжних центрів, лідери молодіжних громадських організацій, благодійних організацій та фондів, що працюють з молоддю та над молодіжними питаннями, та інші особи, які надають молодим людям послуги, що гарантовані їх базовими правами. Зокрема молодь, яка долучається до державної програми "Наставництво". А також всі ті, хто надає молоді послуги (працівники поліції, лікарі, соціальні працівники ) та працює з молодими людьми мають пройти визнану неформальну освітню програму "Молодіжний працівник";

    • Створення державного замовлення на волонтерську діяльність за прикладом Корпусу Миру.

    12. МОЛОДІЖНЕ ЖИТЛО ТА ІНФРАСТРУКТУРА
    Відмова держави від програми Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та розробки грунтовно нового підходу забезпечення молоді житлом;

    Створення державної програми, що надаватиме молодим людям житло в оренду на пільгових умовах, зі спеціального молодіжного житлового фонду, у тому числі у прив'язці до першого робочого місця.

    Передача питання забезпечення молоді житлом на муніципальний рівень в рамках процесу децентралізації.


    13. МОЛОДЬ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
    • Заохочення молоді до співпраці з місцевими органами влади на рівні партнерства та діалогу через створення Молодіжних органів управління, що керуються не з центру а на місцях;

    • Створення можливості у процесі децентралізації для усіх об'єднаних територіальних громад долучитись до ініціативи "Громада, дружня до дітей та молоді", методологія якої розроблена Дитячим фондом ООН - ЮНІСЕФ спільно з представниками громадянського суспільства. Методологія програми також може лягти за основу при формуванні пріоритетів щодо дітей та молоді в окремих громадах;

    • Визначення молодіжного компоненту як пріоритету при розробці політики децентралізації Державним фондом регіонального розвитку.

    14. МОЛОДЬ І КУЛЬТУРА
    • Залучення молоді до участі у культурних процесах на місцевому, регіональному та національному рівнях, зокрема до стратегічного планування культурного розвитку як на рівні міст, так і держави в цілому;

    • Створення механізму для залучення молоді до удосконалення роботи державних та муніципальних культурних інституцій та розробки профільних культурних програм із можливістю бути головним реалізатором соціального замовлення;

    • Створення окремого конкурсу проектів при Міністерстві культури України для громадських організацій, що працюють у сфері культури, та забезпечення умови для співпраці таких організацій і міністерства на рівні партнерства;

    • Запровадження окремих грантових можливостей для молоді Державною агенції з питань кіно;

    • Надання державної підтримки молоді, що займається культурними практиками, наприклад надання стипендій молодим українським художникам, музикантам чи письменникам;

    • Створення механізму підвищення спроможності молоді в користуванні можливостями Програми "Horizon2020", для ефективної реалізації доступу українців до програми.


    ~
    ПРОЕКТ ЗДІЙСНЕНО В ПАРТНЕРСТВІ

    Матеріали були підготовлені як частина молодіжної адвокаційної кампанії, що фінансується ЮНІСЕФ та ЄС.
    Made on
    Tilda